добродійник


добродійник
(той, хто надає комусь допомогу, підтримку), філантроп, доброчинець, добродій

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • добродійник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • добродійник — а, ч. Той, хто дає кому небудь допомогу, підтримку і т. ін.; благодійник; прот. лиходій …   Український тлумачний словник

  • добродій — я, ч. 1) Дорослий чоловік, перев. з привілейованих верств суспільства. || Форма ввічливого звертання до такого чоловіка. 2) розм. Те саме, що добродійник. 3) ірон. Про лиху, ненависну, небезпечну людину …   Український тлумачний словник

  • добродійниця — і. Жін. до добродійник …   Український тлумачний словник

  • благодійник — а, ч. 1) кого, чий, заст. Той, хто подає комусь допомогу, підтримку і т. ін.; добродійник. 2) іст. Той, хто займається благодійністю …   Український тлумачний словник

  • філантроп — а, ч. Той, хто займається філантропією; благодійник, добродійник, доброчинець …   Український тлумачний словник

  • філянтроп — тропа, ч. Пр. Людина, що любить інших людей і чинить їм добро, благодійник бідних, добродійник …   Словник лемківскої говірки

  • добротворець — рця, ч. Те саме, що добродійник …   Український тлумачний словник

  • доброчинець — нця, ч., рідко. Те саме, що добродійник …   Український тлумачний словник

  • ласкавець — 1 іменник чоловічого роду, істота добродійник ласкавець 2 іменник чоловічого роду рослина …   Орфографічний словник української мови


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.